Божевільний час і злочини під прикриттям релігії
Фетхуллах Ґюлен у своїй травневій промові звертає увагу на періодичність критичних моментів у житті людства, а також торкається питань причинно-наслідкових факторів і кулуарності подій. Ф. Ґюлен говорить про багатовекторність усіх терористичних актів, незважаючи на те, ким є замовник і яку мету він переслідує.
- Як сказано в одному з аятів сури Худ священного Корану (11/117) «Господь твій не такий, щоб занапастити за поодинокий гріх (несправедливо) ті поселення, чиї жителі на добросердному шляху». Отже, Аллах ніколи не занапастить жителів міст і поселень несправедливо, якщо вони регулярно творять праведні справи. Воістину, Всевишній Аллах нищить народи лише тоді, коли вони, знаючи істину, чинять несправедливо.
- І доки існуватимуть люди, які переймаються майбутнім людства, які удень і вночі переживають за долю народів, не очікуючи нічого взамін, Аллах не знищить їхню країну. Тому, спираючись на згаданий аят, можна сказати наступне: «Доки існують люди, які слідують правилам і догмам ісламу, прописаним в Корані, які піклуються про добробут і мир на землі, які вважають збереження спокою і любові серед людей за кредо свого життя, Аллах вбереже їх і їхню країну від біди і горя».
- Відомий арабський мислитель одинадцятого століття Неджметтін-і Кюбра на питання про причини бід і негараздів у його народі, відповів: «Причина всіх наших негараздів – втрата нами ж духовних основ. Ми стали сваритися один з одним, поринули у цей буденний світ, тому Аллах не боронить нас від деспотів. Коли ми зрозуміємо свою помилку, деспотів не стане».
- Ф. Ґюлен говорить про те, що щиро віруюча людина має досягати своєї мети лише дозволеним шаріатом шляхом. Світ може поводитися по-божевільному, але віруюча людина не має відступати від моральних і релігійних принципів.
- Особливо коли це стосується злочинів, вбивств «в ім’я Аллаха». Страшніше і бути не може. До того ж, якщо людину не примусили це зробити під впливом пігулок, якихось спеціальних ліків чи гіпнозу, на тому світі прощення такій людині немає. Навіть якщо ці «живі бомби» і прикриваються релігією, і промовляють перед смертю «Ля ілляхе ілляллах» (Немає бога крім Аллаха), вони в першу чергу себе відправляють прямісінько в пекло. Адже в ісламі є чіткі приписи щодо війн. Жоден мусульманин не має права оголошувати війну, посягати на життя іншої людини у мирний час. У час війни мусульмани можуть вбивати лише у тому разі, якщо на них нападають і вони вимушені захищатися, при цьому вони не мають права вбивати жінок, дітей і людей похилого віку. Отже, всі теракти, «живі бомби», напад на людей немає нічого спільного з основами ісламу.
- Один з подвижників пророка Мухаммеда Усаме б. Зейт Хазретлері під час однієї з війн підняв меч на ворога. Той вимовив слова, які свідчать про прийняття ісламу. Усаме б. Зейт засумнівався в щирості тієї людини, йому здалося, що той прийняв іслам лише через страх смерті, і наніс йому смертельний удар. Пророк, дізнавшись про ситуацію, що склалася, розгнівано сказав: «Як ти можеш знати, що він був не щирим? Ти що, йому у серце зазирнув?». Усаме б. Зейд настільки засмутився від скоєного, що ледве мовив: «Якби ж я став мусульманином вже після того, як це скоїв».
- Все ближче до Судного дня у світі все більше і частіше відбуваються божевільні речі. Свято віруючі люди у цей непростий і суперечливий період мають керуватися здоровим глуздом і прагнути зламати агресію й супротив, обернувши все на рівновагу і спокій серед людей.
- Створено .