Підхід Руху «ХІЗМЕТ» До Викорінення Насильницького Екстремізму

Центр вивчення руху «ХІЗМЕТ» радий представити вашій увазі останню доповідь на тему «Підхід руху «ХІЗМЕТ» до викорінення насильницького екстремізму», підготовлений Озджаном Келешом і Месутом Сезгіном. Це друга публікація із серії «Думка і Практика», перша з яких вийшла під заголовком «Ґюлен про діалог». Публікації в цій серії мають на меті зробити свій внесок у детальніше розуміння теорії і практики руху «ХІЗМЕТ», що стосується таких значущих питань сучасності, як протидія насильницькому екстремізму, «курдське питання», політичний іслам та ін.

Основні положення доповіді

  • Рух «ХІЗМЕТ» — це громадський рух низового рівня, присутній у понад 160-х країнах світу. Його основне вчення, практика і спростування насильницького екстремізму беруть свій початок у здоровій інтерпретації положень Корану і Сунни. Тому питання про те, що рух «ХІЗМЕТ» думає про насильницький екстремізм і як на нього реагує, є найзначущішим для тих, хто пов’язаний з цією проблемою.
  • Перший розділ доповіді розглядає теологічне спростування рухом «ХІЗМЕТ» насильницького екстремізму, який прикривається положеннями ісламу. Другий розділ аналізує основне вчення руху «ХІЗМЕТ», яке підкріплює його цінності і практики, а також постає як позитивний контрнаратив, що деконструює екстремістську ідеоло
    гію. Третій розділ досліджує канали та практики комунікації, за допомогою яких рух «ХІЗМЕТ» популяризує вказаний контрнаратив серед широких верств мусульман. У висновку робиться узагальнення всіх трьох розділів доповіді й демонструється, яким чином здійснюється деконструювання насильницької екстремістської ідеології і частково усуваються її основні причини. Доповідь завершується низкою рекомендацій для руху «ХІЗМЕТ» та інших зацікавлених сторін.
  • Рух «ХІЗМЕТ» не намагається здобути перемогу над насильницькою екстремістською ідеологією і практикою безпосередньо. Навпаки, основне ісламське вчення, яке підкріплює мету й діяльність руху, спростовує насильницьку екстремістську ідеологію, склад розуму і практику як природного «побічного продукту» і результату позитивної діяльності руху, що виникає за умовчанням. Це основне вчення популяризується серед широкої публіки за допомогою т. зв. конвеєрів — каналів і практик комунікації. Основне вчення руху «ХІЗМЕТ», так само як ті цінності й діяльність, які він підкріплює, мають діаметрально протилежний і взаємовиключний характер щодо тих цінностей і діяльності, які асоціюються з насильницьким екстремізмом. Тому, що сильнішим є вплив одного, то слабшим стає друге. Відповідно, шукана мета — перемога над екстремізмом, — досягається без безпосередніх і агресивних дій. Це дозволяє уникнути підводних каменів, пов’язаних з реалізацією реагувальних стратегій. Звідси й термін — «дерадикалізація за умовчанням».
  • Погляди мусульманського богослова Фетхулаха Ґюлена на насильницький екстремізм і тероризм мають не кон’юнктурний, а автентичний і фундаментальний характер. Його засудження актів тероризму та екстремізму вирізняється чіткістю й послідовністю. Крім того, воно виконує превентивну функцію, тому що він сам і рух «ХІЗМЕТ» у цілому колективно формують і поширюють позитивний контрнаратив, деконструюють екстремістську ідеологію і світогляд. Доповідь розглядає основні погляди Ґюлена, спрямовані на спростування насильницького екстремізму, а також аналізує його погляди на більш суперечливі і специфічні дискусії й питання за темою, зокрема право оголошення війни, дозволеність атак на цивільних осіб, акції терористів-смертників, ісламська державу і дихотомія «дар аль-харб» і «дар аль-іслам».
  • Доповідь завершується рекомендаціями для руху «ХІЗМЕТ» та інших зацікавлених сторін щодо того, як якнайкраще оптимізувати підхід руху до викорінення насильницького екстремізму. У рекомендаціях зазначається, що найпереконливішим для неофітів є не зміст арґументів, спрямованих проти насильницького екстремізму, а, насамперед, емоційна «упаковка», в якій ці арґументи подаються. Теологія і практика руху «ХІЗМЕТ» мають перевагу в можливості впливу на обидва із зазначених аспектів арґументації одночасно.